Коментарі

УНІАН Економіка
13 вересня 2010

Україна має право обмежити експорт зерна без вживання відповідних заходів з боку Світової організації торгівлі (СОТ) лише при його дефіциті. Про це УНІАН заявила юрист адвокатського об'єднання "Волков Козьяков і Партнери" Ганна Гладштейн.
"При вступі до СОТ Україна взяла на себе зобов'язання не допускати експортних обмежень. Інші підстави для подібних заходів, окрім обґрунтованого висновку про дефіцит того чи іншого продукту, виключаються", - сказала Гладштейн.
Як відзначила юрист, угода СОТ щодо сільського господарства передбачає можливість введення обмеження на експорт харчових продуктів лише на підставі параграфа 2(а) ст. XI ГАТТ 1994 року - з метою запобігання або ослаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, які мають істотне значення для експортуючої сторони. Саме таку аргументацію Україна надавала раніше як підставу для введення експортних обмежень і захисту своїх інтересів, уникаючи тим самим яких-небудь санкцій з боку СОТ або її членів, звернула увагу експерт.
В той же час Гладштейн пояснила, що при забороні або обмеженні експорту на підставі згаданого параграфа до України не можуть застосовуватися у відповідь заходи з боку інших членів СОТ, оскільки в такому разі передбачається не повна заборона на експорт, а лише тимчасові обмеження на основі передбаченого правилами СОТ винятки.
Гладштейн додала, що до встановлення членом СОТ заборони або обмеження експорту він завчасно повинен направити письмове повідомлення в комітет з сільського господарства при СОТ з інформацією про характер і тривалості вжиття такого заходу. Також на країну, яка вводить такі заходи, покладається зобов'язання провести консультації з будь-яким іншим членом СОТ (на його прохання), що має істотний інтерес як імпортера, з будь-якого питання, що належить до даного заходу.
Росія, як відомо, ввела тимчасову заборону на експорт зерна, яка діятиме до кінця 2010 року. Гладштейн пояснила, що на відміну від України, Росія не член СОТ, і введення таких обмежень не повинне було супроводжуватися процедурами нотифікацій і консультацій.
Як повідомляв УНІАН, прем'єр-міністр України Микола Азаров заявляв, що експорт зернових з України не буде обмежений.
За словами Азарова, зараз ведуться переговори із зернотрейдерами для визначення графіка і обсягів постачань зерна, які дозволять зберегти стабільність внутрішнього ринку і не обмежать експортні можливості.
За попередніми даними Міністерства аграрної політики, експорт зернових може скласти понад 3 млн. тонн, але для цього необхідно погоджувати графік постачань, щоб уникнути ажіотажу.
Раніше в уряді обговорювалася можливість введення квоти в обсязі 2,5 млн. тонн на експорт зерна на період з 1 вересня до кінця 2010 року: 1,5 млн. тонн пшениці, 1 млн. тонн ячменю і 0,01 млн. тонн жита.
Уряд прогнозує урожай зерна в 2010 році на рівні 40-42 млн. тонн проти 46 млн. тонн в 2009 році. Експорт зерна з України в поточному маркетинговому році оцінюється в 15-17 млн. тонн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) нещодавно понизило прогноз урожай зерна в Україні в 2010 році на 6,2 млн. тонн - до 38,75 млн. тонн, а прогноз експорту - на 4,2 млн. тонн, до 15 млн. тонн.

Постійна адреса статті:
http://economics.unian.net/rus/detail/59381

ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА
Київ. 10 вересня 2010

(вибачте, текст доступний лише російською та англійською мовами)

Реализация намерения правительства Украины относительно сокращения срока оформления разрешительной документации на строительство с 475 до 60 дней, вероятнее всего, возможна вместе с принятием Градостроительного кодекса, который позволит решить проблемы своевременной выдачи таких разрешений на местном уровне, считает юрист Адвокатского объединения "Волков Козьяков и Партнеры" Анатолий Чебукин.
"Данным проектом (Градостроительного кодекса – ИФ) предусматривается механизм унификации региональных и местных правил застройки, в том числе в части сроков на согласование разрешительной документации", - сказал А.Чебукин агентству "Интерфакс-Украина", комментируя заявленные вице-премьером Сергеем Тигипко намерения правительства.
По словам юриста, проект Градостроительного кодекса Украины, который находится на рассмотрении в парламенте, призван кодифицировать массив законодательства в сфере градостроительства и архитектуры.
Так, например, проект кодекса предусматривает, что региональные правила застройки разрабатываются на основе типовых региональных правил застройки, утверждаемых центральным органом исполнительной власти по вопросам строительства, градостроительства и архитектуры, а процедуры, указанные в местных правилах застройки, должны соответствовать региональным правилам застройки и законодательству Украины.
Как отметил А.Чебукин, в части регулирования порядка выдачи местными органами документов разрешительного характера проект кодекса отсылает к закону "О разрешительной системе в сфере хозяйственной деятельности и иного законодательства", что, безусловно, должно установить единый временной режим на согласование разрешительной документации для всех субъектов градостроительства.
Юрист считает, что такой сценарий позволит избежать сложностей в практической реализации инициатив правительства и гармонизировать нормативно-правовые акты территориальных общин в сфере градостроительства с ожидаемыми изменениями национального законодательства...

ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА
Київ. 9 вересня 2010

(вибачте, текст доступний лише російською та англійською мовами)

Рассматриваемый в Верховной Раде порядок обжалования решений третейских судов в случае его принятия создаст правовую коллизию, поскольку предлагаемые изменения в Гражданский процессуальный кодекс не соответствуют нормам Хозяйственного процессуального кодекса Украины и нормам закона "О третейских судах", считает юрист Адвокатского объединения "Волков Козьяков и Партнеры" Михаил Спасов.
"Без внесения соответствующих изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс, существует возможность искаженной трактовки норм закона о третейских судах касательно компетентности местных хозяйственных судов как инстанции для оспаривания решений третейских судов и выдачи исполнительных документов", - сказал М.Спасов агентству "Интерфакс-Украина", комментируя принятый парламентом за основу законопроект относительно процедуры обжалования решений третейских судов.
По мнению юриста, в такой ситуации несогласная с решением хозяйственного суда сторона судебного процесса будет иметь все основания для обжалования решения хозяйственного суда и/или выданного судом исполнительного документа, основываясь на нарушении правил подсудности.
М.Спасов отметил, что избежать таких коллизий также возможно, внеся соответствующие изменения в закон "О третейских судах", в частности, наделив местные районные суды исключительными полномочиями в принятии жалоб на решения соответствующих третейских судов, а также в выдаче исполнительных документов по таким решениям.
В настоящее время вопросы обжалования решений третейских судов и выдачи исполнительных документов по их решениям в Украине регулируется законом "О третейских судах"...

Український бізнес ресурс
27 жовтня

Вікторія Бойко для UBR.UA

Минулий тиждень виявився досить неприємним для банківських кіл. У ЗМІ з'явилася інформація про те, що один з українських банків програв справу в суді за валютним кредитом на майже 19 мільйонів доларів. Підстава для представників феміди, що задовольнив позов про визнання недійсною кредитну угоду, став факт видачі кредиту в іноземній валюті.

Банк не мав права видавати валютний кредит, а позичальник не мав права отримувати кредит у валюті, тому що ніхто з них не мав індивідуальної ліцензії Нацбанку на валютні операції. Тому для них єдиним законним засобом платежу могла бути тільки українська валюта. Так вирішив суд. Як наслідок - кредитний договір, оформлений два роки тому, визнали недійсним. А разом з ним в одній зв'язці пішли договір іпотеки та договір застави майнових прав.
Банкіри називають таке рішення безпрецедентним і таким, що спровокує інших позичальників спробувати щастя в подібних суперечках. «Такі прецеденти дуже негативно впливають на загальну обстановку і дають можливість позичальникам відмовлятися від виплати боргів, які, за великим рахунком, не повинні обговорюватися, якщо підписані контрактні взаємини, відзначає Марина Бикова, заступник голови правління Ощадбанку Росії. З нею погоджується заступник голови банку «Фінанси та Кредит» Сергій Борисов. На його думку, дане рішення суду демонструє повну нездатність судової системи прийти до суті проблеми».
Несподіваним рішення суду стало не тільки для банку-відповідача, а й усієї системи. Неоднозначну реакцію воно викликало і в середовищі колег юристів і адвокатів. Так, старший юрист фірми «Василь Кісіль і Партнери» Юлія Кирпа наполягає на тому, що суд проігнорував факт наявності у банку генеральної валютної ліцензії. Така ліцензія, відповідно до Декрету Кабміну про валютне регулювання та валютний контроль, дає банку право на роботу з валютними цінностями. Навіть керівник відділу фінансового законодавства Міністерства юстиції Людмила Кравченко назвала рішення суду дивним і висловила впевненість, що вищі інстанції його скасують. При цьому підстави для рішення суду все ж таки були, підкреслила працівник Мін'юсту. Це - 3 Закони «Про платіжні системи», де сказано, що єдиним законним платіжним засобом на території України є гривня. І в Цивільному, і в Господарському кодексі, в яких зазначено, що ціна договору повинна бути тільки в гривнях і розрахунки повинні здійснюватися в національній валюті.
З таким твердженням юристи згодні лише частково. На думку Лесі Ковтун, адвоката Адвокатського об'єднання «Волков Козьяков і Партнери», визначення гривні як валюти розрахунків і ціни договору не є обов'язковим для кредитних угод. І Цивільний, і Господарський кодекси допускають використання іноземної валюти як валюти розрахунків у договорах між резидентами України. Підстава дає той же Декрет Кабміну. А питання, які регулюються Декретом, іншими законами, ухваленими пізніше, не регулюються, відзначає адвокат.
На думку Лесі Ковтун, суд, як і захист банку, від початку пішли хибним шляхом, тому що змішали поняття кредиту і ціни за користування кредитом, тобто відсотків. Специфіка банківської галузі полягає в тому, що вона робить гроші і продає гроші за гроші. Тому кредит, як і депозит, - це «банківський продукт» або ж товар, який продається клієнту за ціною, вираженою у відсотках від суми банківського продукту. Тому підтвердженням може служити частина 1 статті 189 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.
Тому, навіть якщо слідувати мотивації суду про те, що валютою розрахунків може бути тільки гривня, незаконними в даному випадку могли бути визнані тільки відсотки у валюті.

Регулятор валютного ринку та Міністерство юстиції мають зреагувати на безпрецедентний випадок - суд визнав недійсним кредитний договір через те, що він виданий у валюті.
Як вважають юристи, в іншому разі банки зможуть на подібних підставах оскаржувати чинність угод депозитного вкладу в іноземній валюті. І платити проценти за користування валютою - у гривнях. Наразі питання використання доларів чи євро у розрахунках кредитних договорів регулює урядовий Декрет про валютний контроль. І відповідно до нього, фінустанови з генеральною ліцензією, можуть здійснювати валютні операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності.
Якщо ж ухвалене судове рішення не буде скасовано, то позивач має повернути суму кредиту, а банк - вже отримані відсотки. І вийде цікавий прецедент: кредитом у кільканадцять мільйонів доларів позивач скористався безкоштовно. Така практика може сподобатися багатьом позичальникам.
Коментує для UBR Леся Ковтун, адвокат адвокатського об’єднання "Волков Козьяков і Партнери": "У цьому випадку ні судовим рішенням ні законодавством не передбачено порядок виконаня заходів , пов’язанних із визнанням договору недійсним - тобто в який термін сторони мають повернути все отримане за договором, в якому порядку. Адже відомо, що якщо позичальником є юридична особа, вона в даному випадку має право взяти доларовий кредит, має право купувати валюту на міжбанківському ринку. Але якщо договір визнанй недійсним, то у цієї особи просто не буде правових підстав купувати валюту на ринку".

ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА Київ, 22 жовтня

Можливі привілеї держави в отриманні дивідендів від господарських товариств з державною часткою, з однієї сторони, порушують права інших акціонерів, і їхні наслідки згодом необхідно відстоювати в судовому порядку, а з іншої – відповідають ряду положень Конституції України, вважають юристи, розповідаючи агентству «Інтерфакс-Україна» про ситуацію, що склалася.
Так вони прокоментували законопроект Міністерства юстиції України, який зобов’язує господарські товариства з держчасткою виплачувати дивіденди в бюджет без згоди всіх акціонерів.
«У результаті прийняття зазначеного законопроекту може з’явитися достатня кількість спорів стосовно визнання його недійсним або ж спорів, предметом яких буде виступати порядок виплати дивідендів», – зазначив адвокат Адвокатського об’єднання «Волков Козьяков і Партнери» Тарас Розпутенко.
Як він пояснив агентству, наприклад, статутними документами підприємства може бути встановлений один порядок виплати дивідендів (за привілейованими або простими акціями), який згодом може конфліктувати із запропонованими змінами, але в той самий час відповідати нормам інших законів.
Згідно з думкою пана Розпутенка, запропоновані зміни фактично обмежують права акціонерів розпоряджатися результатами господарської діяльності підприємства, зокрема, право акціонерів встановлювати порядок виплати дивідендів буде конфліктувати із зобов’язанням господарського товариства виплачувати дивіденди державі.

ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА Київ, 22 жовтня.

Існуючі правові механізми врегулювання проблемних заборгованостей виявилися непридатними, і, як наслідок, потрібна термінова розробка та прийняття окремого закону в цій сфері як компромісу інтересів кредиторів, боржників і держави на основі перерозподілу ризиків, повідомила адвокат Адвокатського об’єднання «Волков Козьяков і Партнери» Леся Ковтун.
«З причин відсутності єдиного реєстру кредитних історій, куди б заносилися відомості про недобросовісних боржників, ухилення від боргових зобов’язань, зокрема шляхом банкрутства, ще довго буде практикуватися в нашій країні», - сказала пані Ковтун під час інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Разом із цим одним із варіантів врегулювання проблемної заборгованості є визнання фіктивності банкрутства фізичних осіб-боржників, відмітила адвокат.
У цьому випадку для кваліфікації фіктивного банкрутства необхідна наявність головного факту – особистої письмової офіційної заяви позичальника в суд щодо своєї неспроможності, що повинно мати в результаті винесення судом рішення про порушення справи про банкрутство, сказала пані Ковтун...

ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА Київ. 21 жовтня

Надання банками інформації прикордонній службі з метою обмеження виїзду проблемних позичальників цих банків за межі країни суперечить Конституції України та Закону «Про порядок в’їзду в Україну і виїзду з України громадян України», таку думку висловила агентству «Інтерфакс-Україна» адвокат Адвокатського об’єднання «Волков Козьяков і Партнери» Леся Ковтун.
«Будь-які подібні дії держорганів та інших осіб можна вважати як порушення гарантованого ст. 33 Конституції права громадян на свободу пересування, в тому числі вільно залишати територію України», - повідомила пані Ковтун.
У зв’язку цим адвокат відмітила, що ст. 6 Закону «Про порядок в’їзду в Україну і виїзду з України громадян України» передбачає тимчасове вилучення паспортів громадянина, в тому числі у випадку, якщо проти нього було подано цивільний позов до суду, до завершення провадження у справі. В той самий час, за її словами, закон не вказує види позовів, про які йде мова.
Як зазначила Леся Ковтун, у випадку буквального тлумачення цієї норми закону всі відповідачі за цивільними позовами будуть змушені здавати паспорти на час розгляду справи. Окрім цього, застосування цієї норми виключно за всіма позовами про стягнення позик буде суперечити ст. 19 Конституції, яка передбачає, що всі держоргани повинні діяти в установленому законом порядку, а цей закон не містить чіткої процедури встановлення такої заборони...

Український Бізнес Ресурс
15 жовтня

За словами юристів, так установа порушує норми закону про банки та банківську діяльність. А посилання на Указ Президента є безпідставним. Бо він не є актом безпосереднього регулювання. Указ не містить і не може містити вказівки змінювати положення чинних законів, а лише звертає увагу інших органів на потребу виконання конституційних повноважень. Окрім того, і досі не відомо, чи підписав глава держави свій указ? Якщо й так, то набути чинності він мав лише після оприлюднення. А на це відводиться 15 днів. Щоправда, щоб притягти банк до відповідальності, треба довести, що дії його керівництва були навмисні, а клієнти, після оприлюднення про них інформації, зазнали збитків.
Коментує для UBR Леся Ковтун, адвокат адвокатського об’єднання "Волков Козьяков і Партнери: «Моральний збиток може бути обгрунтований втратою ділової репутації, порушенням певних ділових зв'язків і контактів т. д. Однак ця інформація повинна бути підтверджена відповідними документами та іншими підставами. Не можливо відшкодувати збиток тільки тому що інформація була розкрита».

Український Бізнес Ресурс
14 жовтня

НАДРА БАНК не був забов'язаний опилюднювати імена своїх боржників. Адвокат адвокатського об'єднання "Волков Козьяков і Партнери" Леся Ковтун пояснює, що виходячи з правового аналізу викладених в указі норм, підстав вважати указ не дієвим не існує. Оскільки Указ не є актом прямої дії. Але одночасно він не давав підстав і прямих вказівок банкам розкривати інформацію про боржників.
«Указ Президента не вказує банкам розсекретити інформацію про позичальників, як це зробив Надра, посилаючись на цей указ. Така дія не є правомірною, оскільки указ не може змінювати пложення закону про банки і банківську діяльність, де чітко вказано підстави розкриття банківської таємниці.
НАДРА БАНК однозначно порушив закон про банки і банківську діяльність, він порушив права своїх позичальників та розкриття такої інформації є незаконним. Для порушення кримінальної справи необхідно довести наявність суттєвої шкоди особам, щодо яких розкрита інформація. Також треба довести умисел з боку посадової особи банку ».